ВИКОРИСТАННЯ ІГОР ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ВПРАВ
НА УРОКАХ МОВИ ТА ЧИТАННЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ
ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
На
початку ХХІ століття стає очевидним , що суспільство вступає в нову
інформаційну епоху. Збільшується обсяг інформації, читання пронизує
усі сфери нашої життєдіяльності. Воно покладене в основу освітньої,
пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності людини. Розвиток сучасних
технологій потребує набагато вищого рівня сформованості вміння
читати, ніж раніше. Постає потреба у засвоєнні великого обсягу
інформації для успішної подальшої життєдіяльності. А це в свою чергу
потребує збільшення темпу читання, якості розуміння прочитаного й прийняття
рішення.
Відповідно
до Державного стандарту загальної початкової освіти, основною метою курсу
«Літературне читання» є розвиток дитячої особистості засобами читацької
діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, ознайомлення
учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до
систематичного вивчення курсу літератури в основній школі
Як організувати процес пізнання, щоб в очах малюка не згасав вогник
допитливості, щоб навчання стало для нього натхненною, захоплюючою працею.
Адже не секрет, що діти сьогодні потрапляють до школи майже не володіючи рідною
мовою.
Дидактичні ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення учнів. В
ігровій діяльності діти привчаються до аналітико-сиснтетичної роботи над словом
і реченням; активізується, поширюється їхній лесичний
запас, розвивається фонематичний слух, виробляється орфографічна зіркість,
поглиблюється інтерес до рідної мови.
Спонукаючи учнів до самостійності, ініціативи у засвоєнні та закріпленні нового
матеріалу, застосування на практиці набутих знань і вмінь, цікаві вправи та
ігри з мови можуть бути з успіхом використані на усіх
етапах уроку. Добираємо їх залежно від завдань уроків, знань учнів.
На етапі –до читання - велика увага приділяється формуванню в учнів навичок
читання.
Використовую систему вправ. Щоб навчання було
цікавим застосовую ігрові прийоми. Діти із задоволенням
виконують вправи
«В
гостях у Промовляйчика» (вправи на постановку дихання),
«На
повітряних кульках» (вправи на розширення кута зору),
«Скринька
слів», «Буквоїд», «Телеграма» (вправи на розвиток антиципації), «Пеньок», «Не зіб’юсь», «Знайди помилку»
(вправи на розвиток оперативної
пам’яті, пильності зору, уваги),
«Засвіти
зірку» (вправи на подолання регресії),
«Бджілка»,
«Дощик» (вправи на вироблення навички швидкого читання).
Вправи на постановку дихання та розвиток
артикуляції.
Швидко і глибоко вдихнути носом з наступним
тривалим і спокійним видихом через рот, повільний видих при звукові під лічбу;
(Гра «Хто більше ?»)
Читання групи слів і речень або частини вірша
на одному диханні
Вимова складів із чергуванням \ р-л \, \ с-ш
\, \з-с \ пошепки – голосно, повільно – швидко.
Вправи на подолання регресії.
Гра
«Доберіть слова .»
Пропоную дібрати до слів – предметів по 2 – 4 слова
– ознаки або дії.
Гра
«Яке слово довше ?»
Членувати слова на склади, звуки.
Гра «Створіть нове слово»
Прочитайте
слова, замініть букву, що позначає голосний звук.
*бак, бік, бук. бик.
*дім, дим, дам.
*лук, лик, лак.
*булка, білка, балка.
Гра
«Слово зі слова.»
Із букв
поданого слова скласти нові слова. (Гастроном – астроном, гном, трон, том.)
Вправи на розширення кута зору та розвиток
антиципації.
*складові пірамідки,
*читання сторінки, розрізаної вертикально на дві
половинки, які розсуваються на максимальну відстань.
*гра у парах (учні пишуть слова, пропускаючи
голосні, потім обмінюються і відновлюють слова.)
* «Хто
більше ?» До слова добирають інші, які за змістом поєднуються.
(учень –
старанний, уважний, читає, пише, міркує.)
*називається перший склад слова, добирають слова, що
починаються цим складом.
*знайди «пеньок»
Ніс руки річка
Ніс руки річка
Ніс руки річка
Ріс руки річка
На постановку дихання та розвиток артикуляції можна
запровадити також читання груп слів на одному диханні (на видих).
Ніж честь віз жук
Ніс чисто віл жир
Нуль чудо
вість
жар
Нам чорний вовк жаль
Небо чесність внук жест
Діти з цікавістю та радістю сприймають фонетичні загадки:
Як мукає корова?
Як дзижчить джміль?
Як співають комарики?
Як співають пісеньку без слів?
Як поганяють коня?
Як пищать пташенята?
Як гарчить собака?
Як шипить гусак?
Як виє вовк?
Як цокає годинник?
На другому етапі – під час
читання – проводиться безпосередня робота з твором. Це цілісне
сприйняття твору, під час якого читач визначає, про що цей твір, чи
близька йому тема, герої, що його зацікавило, хто з героїв сподобався.
У ході повторного
перечитування та аналізу відбувається знайомство з персонажами,
їхніми вчинками, орієнтування в структурі й у мові твору.
Заглибитися у логічну, емоційно – естетичну, образну
суть художнього твору, допомагає матеріал (запитання, завдання, висновок).
Наприклад, вибрати слова, які характеризують героя;
відновити послідовність подій;
робота над епітетами, порівняннями (вправа «Художник
слова»);
перечитування частин твору;
складання карти твору, плану.
Вправа
«Кошик питань», «Який герой».
У процесі аналізу
діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей, висловлювати своє ставлення
до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їх поведінки,
вибирають правильний вихід з тієї чи іншої ситуації.
Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати й себе, а
отже в них виробляється уміння жити серед людей,
удосконалюються навички спілкування.
На третьому етапі – після читання твору -
визначається авторське ставлення до написаного.
Діти знаходять головну думку твору; підбирають
прислів’я, відшукують те, що розкриває ідею прочитаного.
На підсумковому
етапі використовується вправа «Мішок
питань»,
з метою рефлексії «Малюнок успіху».
Діти із задоволенням виконують творчі завдання:
пробують себе у ролі поетів, художників, розгадують ребуси, кросворди,
створюють власні висловлювання за змістом прочитаного. А це в свою чергу
допомагає розвитку мовлення, творчої літературної діяльності школярів.
Комплекс вправ для вдосконалення навиків читання
Заняття
проводиться у формі веселих змагань: хто правильніше і
успішніше виконає завдання?
Читання строчок навпаки по буквах.
Написане
прочитується справа наліво так, що кожне слово, починаючи з останнього,
озвучується по буквах в зворотному порядку.
Читання тільки другої половини слів.
При читанні
ігнорується перша половина кожного слова і озвучується тільки остання; уявна
лінія розділу проходить приблизно посередині слова, абсолютна точність
необов'язкова.
Читання пунктирно написаних слів.
Пропонуються картки із словами, букви в яких
написані не повністю, а з відсутністю деяких їх частин, проте так, щоб
зберігалася однозначність їх прочитання.
Дитині мовиться,
що на стародавньому папірусі були написані важливі для всіх відомості, проте з
часом папірус занепав і написані слова частково руйнувалися;
Читання строчок з прикритою верхньою половиною.
Чистий лист
накладається на текст так, щоб верхня частина строчки була прикрита, а нижня
відкрита.
Читати
треба тільки по нижніх частинах букв. Після того, як перша строчка прочитана,
чистий лист зрушується вниз, прикриваючи верхню половину другої строчки, і т.д.
Пошук в тексті заданих слів.
Задаються кілька слів, які дитина повинна
щонайшвидше знайти в тексті. Спочатку ці
слова пред'являються зорово, надалі - на слух. Бажано, щоб ці слова
зустрічалися в тексті по декілька разів. Відшукавши їх, дитина може їх
підкреслити або обвести кружком.
Заповнення пропусків слів в пропозиції з підказкою
деяких їх букв.
Тут пропущене слово підказується декількома буквами,
що однозначно його визначають, наприклад: Ніколи
ще королева так не кричала, не була такою се_д_т_ю.
Читання тексту через слово.
Читати
слід не як зазвичай, перескакуючи через кожне друге слово.
Швидке багатократне вимовляння пропозицій.
Дитині дається
пропозиція або строфа вірша і рекомендується багато раз підряд вимовляти її
вголос, без пауз і щонайшвидше.
Мовно-логічні вправа «Склади слова.»
СИ ТА ЛІ ЛО (літо,
сито, лото,
тато.)
(До
якого слова підходить схема ? \ = 0 – 0 \ )
Читацька зарядка:
· Прочитайте
різними способами:
Читання слів зверху вниз,
Читання через слово,
Читання рядків слів,
Читання голосно, пошепки,
Читання слів із буквою … ,
Читання рядків навпаки словами, буквами,
Вправи на розвиток швидкості
читання.
*читання з підрахуванням слів ,
*пошук у тексті заданих слів,
*читання зі смужками (над і під рядком )
*читання рядків із закритою нижньою або верхньою
половинкою букв
Вільне, швидке читання - читання без утруднень,
досить швидке. При нормальній швидкості читання учень добре схоплює зміст,
свідомо сприймає прочитане, легко встановлює логічні центри речення, що створює
передумови для виразного і правильного читання.
Розвиток техніки читання досягається систематичними,
щоденними вправами, читанням і роботою над текстом протягом всіх років
навчання.
Регулювання темпу читання забезпечується такими
прийомами:
постановка запитань перед читанням;
читання тексту ланцюжком;
вибіркове читання за завданням;
читання діалогів;
читання в особах, драматизація;
заучування віршів, прозових уривків і виразне
читання їх вголос.
При
формуванні навичок швидкого читання важливо пам'ятати, що швидкість читання має
розвиватися відповідно до швидкості розуміння.
Свідомість читання :
в розумінні прочитаного,
розкритті значення слів, змісту окремих речень і
цілого тексту.
Формування
свідомих навичок читання передбачає:
встановлення понятійних зв'язків слів у реченні і
зв'язку простих речень, які входять у складне;
осмислення тексту в цілому.
Тексти є джерелом розширення, збагачення і
уточнення словника школярів, тому що містять не тільки лексичний матеріал,
близький досвіду маленького читача, а й абстрактні поняття.
Виразне читання - інтонаційно правильне читання,
яке передає ідеї і почуття, закладені у творі.
Основним у роботі над
виразністю читання є наступне:
свідоме розуміння учнями ідейного змісту твору;
наявність визначеного ставлення учня до того, що він
читає;
читання твору з наміром вплинути на слухачів;
забезпечення формування навичок виразного читання
тільки на основі роботи з текстом.
Виразне читання тісно взаємозв'язане з вибірковим
читанням.
Вибіркове
читання - такий вид самостійної роботи, який вимагає від учнів швидкої
орієнтації в прочитаному. Завдяки вибірковому читанню, учні, для підтвердження
окремих висновків чи доводів, відшукують у прочитаному творі відповідні уривки,
фрази, слова і зачитують їх вголос.
Постановка питань до прочитаного - один із
необхідних видів самостійної роботи на уроках читання і засіб формування
читацьких навичок.
Вчити
переглядати текст треба обов'язково, але починати слід із вправ (знайти дату, цифру, слово-курсив, слово в
лапках, слово з великої літери, розділовий знак, умовний значок, найдовше слово
в тексті, абзац, друге... п'яте слово у вказаному рядку), що не
передбачають складного змістового аналізу, а формують навичку вихоплювати
поглядом певні елементи тексту за їх зовнішніми ознаками.
Завдання на переглядання тексту добре підходять для
роботи в парах:
один учень придумує завдання, а другий виконує його.
не лише знайти слова дійової особи, а й слова автора
Не менш вагоме місце у формуванні читацьких навичок
відводиться позакласному читанню,
Якщо уроки класного читання пов'язані з оволодінням
навичками читання, то мета уроків позакласного читання дещо інша: діти
використовують на цих уроках набуті навички читання.
В якості провідного методу при формуванні читацьких
навичок і дитячої самостійності у виборі і читанні книг є метод читання –
розгляду книг.
При роботі із скоромовкою даються такі завдання:
а) прочитати по складах разом;
б) пошепки, постукуючи олівцем;
в) хором цілими словами;
г) голосно;
д) протяжно (ніби співаєте);
є) у нормальному темпі;
ж) чітко артикулюючи;
з) швидко (блискавкою);
к) модулюючи голос (швидко - повільно).
За бажанням, діти промовляють скоромовку індивідуально.
Чистомовки для фонетичної зарядки.
Ас-ас-ас - 8 Березня у нас,
Ки-ки-ки - всіх вітають малюки,
Ють-ють-ють - побажання гарні шлють, .
Ик-ик-ик - на стіні висить рушник,
Ні-ні-ні - там узори чарівні,
Ри-ри-ри - різнобарвні кольори,
Им-им-им - я любуюся ним.
Ла-ла-ла - вже кульбаба відцвіла,
Ут-ут-ут - ось розкрився парашут,
Ець-ець-ець - подув сильний вітерець,
Уть-уть-уть - десь у землю упадуть,
Уть-уть-уть - і весною проростуть. .
Вправи,
які можна запропонувати вже з II півріччя 1 класу.
1. Вправа "Буксир"
Учитель читає текст, діти намагаються не відставати, читаючи впівголоса.
Найшвидший темп читання вчителя розрахований на середнього учня.
2. Вправа "Оченята"
Діти читають текст вголос швидко хором. Звучить команда "Оченята!".
Діти закривають очі, розслабляються. Через декілька секунд:
"Блискавка!". Учні відкривають очі і починають швидко читати далі (не
стежачи пальчиком).
3. Повторне читання
Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить
команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій
швидкості.
4. Вправа "Хвиля" ("Злива - дощ")
Різний темп читання. Повільно-читання дуже важливої інформації тексту
5. Вправа "Кидок - засічка"
"Кидок" - читання тексту у швидкому темпі.
"Засічка" - діти піднімають голівки і проговорюють останнє слово, що
побачили (не стежачи пальчиком).
6. Читання-естафета
Читання "ланцюжком" по рядах, в парах, хором.
7. Вправа "Кроки"
"Крок" - прочитання повного рядка тексту. Читання напівголосне.
8. Вправа "Диктор"
Це читання-переказ. Спочатку діти читають текст (2-3 абзаци), підкреслюючи
олівцем опорні слова. Потім переказують його класу чи сусіду по парті,
опускаючи очі в текст, як диктори телебачення.
9. Читання розрізаних текстів
Невід’ємною частиною розвитку динамічного читання є вправи на швидкодумання. Їх
я запроваджую вже з першого класу. А використовувати їх можна не тільки на
уроках читання, а й на уроках граматики.
Читаю речення і пропоную учням повторити його в швидкому темпі.
Наприклад:
Прийшла довгоочікувана зима.
Потім читаю два речення. Діти повинні їх швидко повторити. Наприклад:
Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий
сніжок.
Потім читаю 3 речення. Учні швидко їх повторюють:
Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий
сніжок. Діти зліпили бабу.
Дану вправу можна зв’язати з текстом підручника (вказати сторінку
незнайомого тексту). Якщо дитина не може швидко повторити речення, вона має
право подивитись в книжку. Основна умова - дотримання швидкого темпу.
10. "Скринька запитань"
а) Пишу на дошці речення: Вчора я прочитав цікаву книжку.
Учні складають запитання до даного речення:
Коли я прочитав цікаву книжку?
Хто прочитав цікаву книжку?
Що я вчора прочитав?
Яку книжку я прочитав вчора?
Що я зробив вчора?
Для розвитку зіркості
до буквеного складу слова застосовуємо наступні
вправи (на увагу):
— прочитайте слова, що відрізняються однією буквою: бак, рак, мак, пак,
так, гак; парта, карта; кора, нора, пора; мак, рак, лак; чайка, майка, лійка,
лайка, байка; пити, лити, шити, жити, бити;
— прочитайте слова, замінюючи букву, що позначає голосний звук, на іншу: бак, бік. бук, бик; дім, дим, дам; нас, ніс;
булка, білка, балка;
— прочитайте слова (із зворотним порядком букв і складів): кіт-тік, насос-сосна, нора-рано,
банка-кабан;
— прочитайте слова (різняться
буквеним складом): вибігти-прибігти,
полетіти-залетіти, питання-запитання, поновити-обновити, читати-прочитати;
— прочитайте, додаючи в другому слові звук, назвіть його: ріка-річка, риба-рибка. груша-грушка.
Розвиткові уваги до буквеного складу слів, смислової здогадки
сприяє вправа
на опрацювання слів-перевертнів (розсипані слова).
Вчитель
бере текст, якщо він невеликий, або його частину, що вивчали на минулому уроці,
переставляє у словах склади, букви, залишаючи лише заголовок. Таким його
записує на дошці. Діти поновлюють текст за реченнями (від букви) і перечитують.
Далі порівнюють з тим, що
в підручнику.
Читання в парах.
Учитель
викликає учня з достатнім рівнем техніки читання та слабкішою. У процесі такого
читання через імітацію вирівнюється темп читання, правильність, виразність
